Alpha Centauri | Космос

А от і пояснення, чому крилаті ракети ми почали збивати частіше З березня Українські ВПС активно використовують ДРЛО ASC 890, яке нам передала Швеція, для виявлення цілей. Ще це пояснює, чому реактивні «герані» жмуться біля кордонів. ДРЛО туди не пустиш: для Р-37 чи С-400 вона стане легкою ціллю. Але загалом, зараз ВПС у такому розквіті сил у якому були хіба що у 1991 році, за часів страт.авіації. А далі ще новіші борти і ракети. Бить добру

Збірник №1. Чому ракета не може бути простою Зібрали для вас в одну колекцію наші найкращі відео про складні конструкції сучасних (і не дуже сучасних) ракет. Від цікавих ефектів під час запуску через інженерні рішення — і до найкращого двигуна сьогодення та найбільш успішної спроби грати проти усталених ракетних та фізичних правил. Під добірку можна як файно поснідати, так і не менш файно засинати. Приємного перегляду! https://youtu.be/H2wcOiIkXUY

Увечері 1 вересня в Копенгагені, на заході Space for Inspiration, ESA та ispace-Europe підписали документи про перехід місії MAGPIE у стадію реалізації. Це перший місяцехід Європи, і поїде він до південного полюса Місяця у 2029 році. Назва розшифровується як Mission for Advanced Geophysics and Polar Ice Exploration, і завдання в неї рівно таке: знайти й дослідити воду та інші леткі речовини, оцінити стабільність водяного льоду й розібратися з геологією під поверхнею. На борту бур Lunar Volatile Scout, аналізатор летких з'єднань, георадар Lunar RIMFAX і нейтронний детектор HardPix, а потоками даних керуватиме бортовий обчислювальний блок від KP Labs. Розрахунковий термін роботи — приблизно 10 земних діб. Швидко, зате в найцікавішому місці. Доставку забезпечить посадковий апарат ispace Mission 4, і оплатить її Японія в межах співпраці ESA з JAXA. Саму ж машину будує, випробовує й потім вестиме на поверхні ispace-Europe як головний підрядник — контракт на 65 млн євро ESA підписало 24 липня, і він покриває все: розробку, виробництво, тести, перевезення та операції з передачею наукових даних. Темп для європейської космонавтики нехарактерний. У грудні 2024-го був pre-Phase A на скромні 2,7 млн євро, у вересні 2025-го пройшов Mission Definition Review, 1 липня 2026-го після огляду прототипу конструкції стартувала повномасштабна розробка. Наступна віха — готовність до виробництва конструкційно-теплової моделі. Директор ESA з пілотованих і роботизованих досліджень Даніель Нойеншвандер називає MAGPIE першою місією ініціативи Moon Explore, задуманої як спосіб швидше й дешевше нарощувати ключові компетенції. Тобто ESA свідомо пробує формат малої місячної місії замість десятирічних програм-монстрів. Про решту таких проєктів агентство обіцяє розповісти в жовтні. Десять діб на полюсі мають дати відповідь на дуже практичне питання: чи можна взагалі розраховувати на цей лід, коли розроблятимуть плани постійних баз. https://www.esa.int/Science_Exploration/Human_and_Robotic_Exploration/ESA_s_first_lunar_rover_rolls_forward Підпишись | Монобаза

Hubble виявив галактику без жодної зірки Астрономи знайшли газову хмару, в якій більш ніж достатньо матеріалу для зореутворення, проте цей процес чомусь так і не розпочався. https://thealphacentauri.net/168886/

Команда Southwest Research Institute (SwRI) разом з науковцями Університету Аризони перерахувала гігантське зіткнення, з якого народилася система Земля—Місяць, і отримала сценарій, де вже приблизно за п'ять годин після удару на орбіті висить цілий Місяць. Диск уламків, який у класичних моделях мав місяцями чи навіть роками злипатися в супутник, у цьому варіанті просто не встигає утворитися. Робота вийшла в The Astrophysical Journal Letters. Різницю дала властивість, яку в моделях місяцеутворення досі відкидали, — міцність матеріалу. Вважалося, що при енергіях зіткнення планетарного масштабу порода поводиться як рідина, тож її геологічні характеристики нічого не змінюють. Адін Дентон, колишня стипендіатка NASA Postdoctoral Program у SwRI, вперше вписала в симуляцію температурозалежну міцність обох тіл — той самий підхід, який раніше застосувала до системи Плутон—Харон. Гарячі тіла слабші за холодні, і саме на цьому результати розійшлися. Дентон прогнала три ідентичні зіткнення з різними початковими температурами: поверхня близько 400 K, 800 K і 2000 K. У найгарячішому випадку Тейю розносить на масивний протомісячний диск навколо Землі. У холодному — з тими самими параметрами, що й у класичних розрахунках, включно з однаковою тепловою структурою всередині обох тіл, — за п'ять годин з'являється готовий супутник. Протопланети народжуються гарячими й поступово холонуть, тому температура на момент удару — це фактично його дата. Сам сценарій із Марсоподібною Тейєю сформулювали 2001 року Робін Кануп та Ерік Аспог, і тодішні моделі міцність ігнорували. Кануп, яка в новій роботі участі не брала, каже: властивості сучасного Місяця, зокрема вміст летких речовин, можуть виявитися слідом теплового стану Землі й Тейї — а отже, підказкою, коли саме сталося зіткнення. Жодна модель поки не пояснює майже ідентичний склад Землі й Місяця. Одне з припущень: Тейя і протоземля виросли в одному районі протопланетного диска, а хімічно відмінний Марс формувався далі. «Земля і Марс — як брат із сестрою, — каже Дентон. — А Місяць із Землею радше різнояйцеві близнюки». https://phys.org/news/2026-09-giant-impact-intact-moon-hours.html Підпишись | Монобаза

Ми ВИКОРИСТОВУЄМО ШІ. Але є нюанс Друзі, захотілося розповісти вам про те, чим ШІ шкодить сучасному розважально-навчальному контенту на YouTube. Про те, як саме ми використовуємо інструменти ШІ для власної роботи. І про те, де ШІ на нашому каналі ніколи не було й не буде. Дякую за увагу! https://youtu.be/YKH5yRVrMDc

Некомерційна компанія запустить місію до Альфи Центавра Проєкт Fermi Explorer Mission може відправити невеликий апарат до найближчої зоряної системи вже в 2029 році — і летітиме він 80 тисяч років. https://thealphacentauri.net/168863/

Сьогодні, 3 вересня, приблизно о 15:00 за Києвом два наукові орбітери місії BepiColombo відділяться від модуля живлення й тяги, який віз їх вісім років. Це формальний старт фази прибуття до Меркурія. ESA буде вести пряму трансляцію з 14:45 за Києвом, потім зробить паузу на годину — і повернеться в ефір уже до найнервовішої частини. Після відділення, зв'язку доведеться ловити наново. Сигнал від щойно звільнених апаратів очікують не раніше ніж о 16:53 за Києвом, далі — перевірки стану, і трансляція завершиться десь між 17:15 і 17:45. Тягу тепер бере на себе європейський орбітер MPO, який понесе японський Mio до самої планети. Місія стартувала в жовтні 2018-го й пішла до Меркурія довгим петлястим маршрутом — підлетіти до найближчої до Сонця планети складніше, ніж полетіти від неї. Гравітація Меркурія захопить зв'язку тільки 21 листопада, і навіть тоді обидва апарати ще будуть з'єднані. Далі — серія з 16 маневрів, розтягнутих аж до березня 2027-го. Розлучаться орбітери 9 або 10 грудня: MPO випустить Mio на витягнуту еліптичну орбіту з перицентром 590 км і апоцентром 11 640 км, а 16 грудня скине захисний екран MOSIF. Через тиждень після розділення європейський апарат почне сходити на власну траєкторію — еліпс 480 на 1 500 км, вихід на неї запланований на 10 березня 2027 року. Наукова робота почнеться 6 квітня і триватиме щонайменше земний рік. Одинадцять приладів MPO складуть карту Меркурія в різних діапазонах, визначать мінералогію та елементний склад кори й з'ясують, чи розплавлені надра планети. П'ять приладів Mio займуться магнітосферою й походженням магнітного поля. Меркурій досі бачили зблизька лише двічі: Mariner 10 у 1974–1975 роках зняв близько 45% поверхні, бо щоразу пролітав над тією самою освітленою стороною, а MESSENGER знайшов у вічно затінених полярних кратерах ознаки водяного льоду. BepiColombo — третя місія туди взагалі й друга, що вийде на орбіту. https://www.youtube.com/live/oC7lQngNG3o https://www.space.com/space-exploration/launches-spacecraft/bepicolombo-mission-begins-mercury-arrival-phase-esa-jaxa Підпишись | Монобаза

15 вересня 2026 року ESA планує запустити супутник FLEX, і на його борту полетить оптика з Ієни. У Fraunhofer IOF виготовили кремнієву двощілинну збірку та два дзеркала для FLORIS — єдиного приладу місії. Спектрометр має ловити флуоресценцію рослин, слабке світіння, яке листя випромінює під час фотосинтезу. У FLORIS два світлові канали замість одного. Перший дає високу спектральну роздільність на близьких довжинах хвиль — крок 0,1 нм у кисневих смугах 759–769 та 686–697 нм. Другий бере ширше, весь діапазон 500–780 нм. Саме тому знадобилася подвійна щілина. «Сигнали флуоресценції дуже слабкі. Щоб FLORIS надійно їх аналізував, оптичні компоненти треба виготовити й зібрати з винятковою точністю», — каже Фальк Кемпер, керівник проєкту FLEX у Fraunhofer IOF. Виготовлення щілин, за його словами, уперлося в межу технічно можливого. Кожна щілина — рівно 85 мікрометрів завширшки на довжині 44,15 мм, з допуском плюс-мінус мікрометр. Більше відхилення, і на детектор потрапить забагато або замало світла. Заради цього в Fraunhofer розробили власний літографічний ланцюжок для структурування кремнієвих пластин: маскування, формування рисунка і мокре травлення з контролем часу. Потім щілини покрили чорним шаром проти паразитних відбиттів. Крихкий кремнієвий елемент довелося посадити в тримач із точністю понад 5 мікрометрів і паралельно до апертур, а площинність щілин утримати в межах 10 мікрометрів. Тримається все на поєднанні геометричного замикання, затиску й склеювання — збірка має пережити вібрації, перевантаження й перепади температур під час старту. Два дзеркала в тій самій збірці спрямовують світло на детектори; шорсткість їхніх поверхонь — 0,3 нанометра rms, приблизно відстань між одним і двома атомами. На орбіті FLEX піде на 40–100 км попереду Sentinel-3, на висоті 814 км: та сама місцевість із різницею 6–15 секунд, щоб накласти дані FLORIS на відбиття OLCI і температуру поверхні від SLSTR. Смуга огляду 150 км, роздільність 300 метрів, глобальна карта флуоресценції щомісяця — по ній видно, де рослини працюють активно, а де їх душить посуха чи спека. Восьму місію Earth Explorer обрали ще у 2015-му, обійшовши CarbonSat. Тепер усе впирається в те, чи переживе щілина завширшки 85 мікрометрів старт Vega-C. https://phys.org/news/2026-09-precision-optics-health-visible-space.html Підпишись | Монобаза

Космічний телескоп Swift відновив спостереження Після провалу місії з його порятунку фахівці NASA знову активували два інструменти обсерваторії — наукова робота триватиме, хоча на неї залишилося вкрай мало часу. https://thealphacentauri.net/168842/