History Porn

Природа Південного узбережжя Криму, 1981 рік.

З Днем Незалежності України! 🇺🇦

Цейво, з днем народження Ащьф Лштшфум.

Не історичне. просто настрій такий. Василь Симоненко.

Футуристична автозаправна станція у Високих Татрах, Новий Смоковець, Словаччина, кінець 1960-х років. Наприкінці 1960-х років курортний регіон Високі Татри в Чехословаччині готувався до прийому престижного Чемпіонату світу з лижних видів спорту 1970 року. До цієї події в гірських містечках розгорнулося масштабне будівництво сучасної інфраструктури, готелів та спортивних об'єктів. Одним із найефектніших архітектурних експериментів стала нова автозаправна станція в селищі Новий Смоковець, спроєктована архітектором Яном Шпрлаком-Улічним. Замість звичних утилітарних заправок звели витончену споруду в стилі космічного модернізму з плавним суцільнолитим залізобетонним навісом, який нагадував літаючу тарілку чи велетенську пелюстку серед засніжених ялин. Біля заправних колонок зупинилися гордість тодішнього чехословацького автопрому — міський автобус Karosa та легендарний задньомоторний седан Škoda.

Антуан де Сент-Екзюпері та його дружина Консуело де Сент-Екзюпері, в Буенос-Айресі (Аргентина), на одній із затишних площ міста. Якщо придивитися до фону, на будівлі позаду пари видно вивіски французькою мовою — «HOTEL» та «RESTAURANT». Це район, де часто зупинялися європейці. Вони познайомилися в Буенос-Айресі у 1930 році, і їхній бурхливий шлюб тривав до загибелі письменника у 1944 році. Це фактично найперші тижні їхнього знайомства.Вони вперше зустрілися наприкінці серпня 1930 року, а цей знімок зроблено вже у вересні. Тобто на фото вони знають один одного буквально від сили кілька тижнів.Саме цим і цінний цей кадр: він зафіксував той самий початковий період «цукерково-букетного» періоду та шаленого залицяння, коли Антуан був настільки зачарований Консуело, що робив усе можливе, аби завоювати її прихильність. На знімку пара зазнімкована біля дерева під час однієї з прогулянок. Їхні складні й пристрасні стосунки надихнули Сент-Екзюпері на створення образів Маленького принца та його примхливої Троянди.

Луї-Моріс Буте де Монвель — «Урок перед шабашем», 1880 На картині французького художника Луї-Моріса Буте де Монвеля «Урок перед шабашем» (1880) перед нами розгортається похмура й загадкова сцена: літня відьма посвячує молоду дівчину в таємниці свого темного ремесла. Схилившись над старовинним фоліантом, наставниця щось пояснює учениці, вказуючи на записи у магічній книзі. Поруч лежить мітла — невід'ємний атрибут відьми, а сама сцена сприймається як своєрідний урок перед майбутнім нічним шабашем. Особливо виразний контраст між двома жіночими образами. В'януча старість і потворність літньої відьми протиставлені юності, красі та беззахисності дівчини. Так художник створює не просто фантастичний сюжет, а алегорію плину часу й передачі знань від одного покоління до іншого — від старості до молодості, від досвіду до його спадкоємиці. Моторошну атмосферу підсилюють деталі в нижній частині композиції: людський череп, старі рукописи та предмети, пов'язані з чаклунством. Вони нагадують про смерть, таємні знання й темний світ, у який молода учениця лише починає входити. Картина поєднує академічну майстерність, фантастичний сюжет і символізм, перетворюючи сцену навчання відьми на похмуру притчу про молодість, старість, красу, смерть і спадкоємність таємних знань.

Моніка Белуччі, 1991 рік.

Принцеса Єлизавета, згодом королева Єлизавета II, сидить зі своїм вельським коргі пемброк у своєму сімейному будинку за адресою Пікаділлі, 145, Лондон, у липні 1936 року.⁠⁠ ⁠ Через п'ять місяців після того, як було зроблено цю фотографію, її дядько Едуард VIII зрікся престолу, а її батько став королем Георгом VI, що зробило десятирічну принцесу ймовірною спадкоємицею. Невдовзі після цього родина переїхала до Букінгемського палацу. Життя бенетежне.

Тут буде Варшава… але поки що це село Село Кабати у 1925 році. Перша згадка про Кабати датується 1386 роком, тоді як у 1905 році в Кабатах налічувалося 38 будинків і 319 мешканців, у 1921 – 59 будинків та 397 мешканців, і хоча село розташовувалося на землях високої якості, багатим воно не вважалося. Від його назви походить назва сусіднього лісового масиву – Кабацький ліс (Las Kabacki). У 1951 році Кабати разом з рештою території нинішнього Урсинова приєднали до Варшави. Фото: Хенрик Поддембський