History Porn

Едіє Топчі (крим. Ediye Topçı, 1919 — 1967) — кримськотатарська співачка та акторка, солістка Державного ансамблю пісні й танцю кримських татар «Хайтарма». https://youtu.be/_cS5sbBjr24

«Воєнний інденчер» (англ. Indenture of War або Military Indenture). Середньовічні контракти часто асоціюються з нудною паперовою тяганиною, але в XIV столітті вони виглядали зовсім інакше — наприклад, їх різали зубами! Точніше, спеціальним зубчастим краєм. Цей документ називався індентурою. Його суть полягала в тому, що текст угоди про найману військову службу писали двічі на одному аркуші, а потім розривали або розрізали навпіл зигзагом. Одну половинку забирав солдат чи капітан, іншу — замовник (чи зберігав юрист). У разі будь-яких суперечок обидві частини просто прикладали одна до одної: якщо «зуби» ідеально збігалися, це на сто відсотків доводило автентичність і захищало від підробок. Система таких контрактів масово виникла на початку XIV століття під час Столітньої війни, коли феодальне ополчення поступилося місцем професійним арміям, а король просто не міг особисто очолити кілька кампаній одночасно в різних куточках Франції. У цих документах чітко прописували все: терміни служби, платню, правила забезпечення спорядженням, конями та навіть поділ військової здобичі й викупів за полонених. Наслідки виявилися масштабними. Армії стали професійнішими, ефективнішими та стандартизованими, а солдати роками воювали разом, перетворившись на злагоджені бойові підрозділи. Проте у цього прогресу була й зворотна сторона: логічним продовженням стала поява в мирні часи озброєних банд найманців, які служили будь-кому за гроші й тероризували європейські міста.

У XIX столітті кетчуп продавали як ефективні ліки від ревматизму, діареї та екземи. У цьому була певна логіка: помідори справді багаті на лікопін, який корисний для організму. Звісно, кетчуп не був панацеєю, але завдяки лікопіну він нібито допомагав багатьом людям.

Сільська школа в Британії, близько 1900 року. На фото — будень типової початкової школи в британській глибинці на межі вікторіанської та едвардіанської епох. У таких селах не було окремих кабінетів для кожного року навчання. Всі діти — від малюків до підлітків — сиділи в одній загальній класній кімнаті. На задніх рядах учні самостійно переписували завдання в зошити чи на грифельні дощечки, а з молодшими вчителька займалася біля дошки. На стіні праворуч висить шкільна мапа Сполученого Королівства, а посеред кімнати стоїть висока чавунна піч на дровах чи вугіллі — єдине джерело тепла в сиру погоду. На дошці виведені базові арифметичні приклади, а за вікном стоїть звичайний похмурий ранок, у який вчителька намагається дати дітям базову грамоту та дисципліну.

1973 рік. Бетонування пілона висотою 119 метрів. 1973-74 рік. Влаштування фундаментів під несучий пілон мосту. 1974-75 рік. Металевий основний проліт на тимчасових опорах. 1974-75. Завершення будівництва бетонного пілона(ів). Листопад 1976 року. Випробування мосту під навантаженням. Така от хронологія.

Берегово. Закарпаття. Пріма угорської оперети Шарі Федак. Початок ХХст. Шарі з успіхом виступала в Будапешті, Відні, Лондоні та Парижі, володіла шістьма мовами та вважалася навіть секс-символом свого часу. Народилася в місті Берегово і була однією з перших жінок, яка сіла за кермо автомобіля, вважається, що вона перша автомобілістка Угорщини (що на той час входила до складу Австро-Угорської імтерії). Одним із перших її автомобілів був французький Peugeot, який вона згодом привезла до Берегова та подарувала своєму батькові — військовому лікарю Іштвану Федаку. У часи піку своєї популярності та фінансового успіху Шарі Федак також володіла іншими престижними марками авто, зокрема Cadillac та лімузином Skoda-Hispano-Suiza.

Станиславів (тепер Івано-Франківськ). Двірець колійовий (вокзал). 1939р.

Русини з Марамороша у національній ноші 1880 - 1890рр. світлина Федір Вовк, ІА НАН України.

Ужоцький перевал. Закарпаття часів Підкарпатської Русі. Чехословацько-польська границя. 1938р. світлина Vladimír Kušteka

Коломия. Покуття. Галичина. вул. Тадеуша Костюшки (тепер Театральна). Народний дім. 1916р.